Криптоп’яниця — персонаж “Що біткоїться” в однойменній рубриці — передав мікрофон нашому редактору, Денисові Андрущенку.

У цій статті ми порівняємо один популярний, але суб’єктивний допис Михайла Жуховицького про мистецтво і крипту, а також відгук куратора й колекціонера Валерія Шаповалова. Цікаво, чи змінилася ваша думка після прочитання. Вйо.

Про бізнес у світі мистецтва

“Максим торгує картинами. Батько Максима торгував картинами, так само як і дід Максима. Він робить це масштабно і по всьому світу, від Європи й до США. Днями він везе на гастролі в Нью-Йорк двох нових художників. Він показав мені їх роботи та їх самих. Обом на вигляд років 80. Я пожартував, що коли вони помруть, їх роботи точно злетять у ціні.

Аж раптом Максим коротко і доступно розповів мені про те, як насправді заробляють бабосіки на мистецтві. Цитую:

Про смерть. Ця бізнес-модель не працює. Багато знецінюються після смерті. Реальна модель інша: спекулятивна. Якщо у художника, яке б гівно він не малював, з'являються професійні колекціонери, то через аукціони та галереї вони роблять фейковий продаж картин цього художника за величезні бабки, самі собі. Або якийсь покупець платить мільйони за якусь погань. Або підставний колекціонер. Так формується капіталізація картин цього художника. Собівартість розкрутки включає комісійні збори торгів і публікації в каталогах. 

Коли бренд має значну розкрутку, до гри підключаються профі, які починають інвестувати в ці роботи. А також лохи при баблі, які купляють, “бо це різко зростає”.

Кожен має на меті свою ціль у криптосвіті.

Працюють організовано: колекціонери у змові накопичують у себе роботи певного автора. Наприклад, точно відомо, що у Васі Пупкіна, який помер в 17 столітті, було рівно 142 роботи. Картини скуповують потихеньку, без шуму. Велика їх частина доступна до покупки, адже Вася нікому не цікавий. Потім один колекціонер виставляє в “Крістіс” роботу. І тут, незрозуміло чому, за неї торгуються кілька галерей і колекціонерів. У підсумку вони купують її за мільйони.

Через час виставляється ще одна. І, бляха о диво, купується за десятки мільйонів! А потім ще одна: чек іде вже на сотні мільйонів! А оскільки зростання ціни на роботи як у біткоїнах, починається полювання на роботи автора. Галас навколо неймовірний. У гру вступають японці, китайці, наркобарони та інші чуваки, які не знають, куди діти кеш. У розпалі пристрастей група колекціонерів, що була в змові, впарюють ці роботи за пару років з коефіцієнтом х100 або більше. Після чого, роботи частенько знецінюються.

Крутять зазвичай старих художників, хто вже відкинув копита або близький до того, адже кількість робіт художника вже зафіксована. Тут як з емісією акцій: всі знають, що робіт 10, що художник вже пережив свій професійний пік і після цього не намалює ще 100500 штук і не обвалить вартість перших робіт. Тобто, можна сміливо спекулювати.

Ти можеш малювати краще за Да Вінчі, але твоя мазанина нафіг нікому не потрібна. Питання тільки в тому, хто буде володіти твоїми роботами та розігрувати спекулятивний сценарій. 

Той самий Бенксі — вже класичний приклад. Такого рівня графіті на стінах будь-яка шпана з Троєщини намалює. Питання в тому, що ніхто не буде провертати спекулятивний сценарій з його мазаниною. Будуть тільки пісяти на його графіті в підворітті. На виставку копій Бенксі в Центральному Домі Художника черга була, наче до Мавзолею в СРСР. Тупий натовп ломився за бабки повтикати на хрін знає що. На такі ж графіті, якими змальовані всі підворіття в єбенях. Але в єбенях вони не зважають на це. А тут — пиздець як геніально і круто.

Картинка з виставки Бенксі в ЦДХ

Картинка з виставки Бенксі в ЦДХ

У тому, що розповів Максим, я почув щось рідне, і знайоме. Ба, та це ж 1 в 1 про криптовалюти! І трошки розповів про це Максиму. Його відповідь була наступною:

У всій цій історії з криптовалютами й токенами — нічого нового. Обсяг інвестицій в арт в сотні разів вище, ніж у криптомаячню. А ринок старший на багато століть. Лохотрон в мистецтві існує дуже давно, а ці ваші криптани — діти якісь. Картини — ось справжня “тєма”, яка розкручується “спекулями” найрідше. Складно і дорого. Найпростіше “заходять” інсталяції.

Візьми дружину Абрамовича. Вона активна в цій темі: робить стартап за 50 млн доларів про оцінку художніх цінностей. Наприклад, у галереї Абрамовича в Москві якийсь хрін зібрав зі сміття інсталяцію. І вона коштує сто тисяч доларів плюс розбирання, доставка та збирання заново. Ціна обґрунтована: стільки, мовляв, "ринок" платить за його роботи; він у всіх каталогах в топі. Бац і інсталяція з пивних бляшанок продана за сто тисяч баксів.

Чимало багатіїв самі спочатку влипли як лохи. Їм впарили гівно на “ярди”. Досвіду і розуміння немає: лише вчора вони приватизували заводи, а сьогодні арт-дилери їх розводять як тінейджерів. Потерпілі потім і вирішили: треба відбити витрати. І почали самі каламутити схеми в такий же спосіб — будувати власну інфраструктуру. Бізнес хороший: береш сміття зі звалища, а також фріків, які ліплять з нього хрін зрозумій що. Влаштовуєш виставку у своїй солідній галереї. Оплачуєш піар і каталоги. Потім впарюєш новим лошкам, які поки не в темі.

Зараз узагалі не заморочуються малювати або ліпити щось серйозне. Ринок інсталяцій виглядає так: баба набризкала фарбу цицьками на полотно і готово — кількасот тисяч доларів, пліз. Є такі, що членом малюють. І це теж дофіга грошей коштує. А вважається “афігеть як круто”, аля “справжнє сучасне мистецтво”.

Максиме, гігантське тобі спасибі. Чітко і просто все розклав. Було дуже цікаво. Сподіваюся, читачі теж підтримають лайками.

P.S. На фото процес створення шедевра за пару сотень тисяч євро. "Зародження нової зірки".

Пост Михайла Жуховицького на Фейсбуці (скрін від 26 травня)

Пост Михайла Жуховицького на Фейсбуці (скрін від 26 травня)

Що скаже молодий куратор та колекціонер

Далі пряма мова:

“По-перше, в плані розуміння образотворчого мистецтва автор цього тексту — дикий люмпен! Розбирається він в цій темі ще менше, ніж я в блокчейні. Про розкрутку це правда, спекуляція може бути божевільна. Але потрібно розуміти наступне: крім реальної вартості матеріалів (фарби, полотно, сміття для інсталяції) і рівня спекуляції разом із витратами на промоцію, мистецтво несе в собі метафізичну цінність. У цьому його відмінність від Біткоїна і холодильника фірми “Сатурн”. В ідеалі мистецтво є кристалізованою філософською концепцією.

Володіння твором мистецтва може дати колекціонерові відчуття тотального споріднення з цією концепцією та її ціннісною системою — щонайменше його внутрішнє «я» завжди вступає з нею в діалог. Тому спекуляція і ринок купівлі-продажу — це побічний продукт творчості. Чувак у пості не розуміє цього і мислить категоріями фінансового аналітика з forex. У 99% все дороге мистецтво (понад $20,000) — це якісний філософський продукт. З мистецтвом меншої цінової категорії справи не набагато гірші. Але як на цьому всьому заробити — це вже інше питання. Huiowogo художника ніколи не будуть купувати за убердорого, скільки грошей в нього не вклади. Пару дурнів можна на*бати, але не більше.

“Мистецтво голої правди, що прагне звільнитися від усіх наявних видів художньої умовності, вимагає високого рівня культури для сприйняття. Будучи демократичним за ідеями, воно стає занадто інтелектуальним за мовою,” — Юрій Лотман. “Смуток кіно і проблеми кіноестетики”

Тому умовний Герхард Ріхтер людині з вулиці може здатися диким на*баловом, в той час як в інших під час випадкової зустрічі з його абстрактною картиною 2х4 метри в якомусь музеї стається повний катарсис.

Абстракція від Герхарда Ріхтера

Абстрація Герхарда Ріхтера

Гірко-шоколадна післямова

Отож, ми озвучили дві полярні точки зору про спекулятивні активи, якими сьогодні є мистецтво та криптовалюти. Принагідно згадати, що вирішувати інвестувати тільки вам — це завжди ризик (а тому й можливість надприбутків). Однак уявімо два сценарії:

У першому Ілон Маск і його кєнти прилітають на Марс, засновують колонію і дивляться через вакуум космосу в майбутнє. З Землі вони привезли не так багато цяцьок, але серед них маленька картина, намальована підлітком на маленькому полотні — емоційний зв’язок із людством та ремеслами, які дозволили розвиток сучасних технологій у першу чергу.

У другому світ накриває фінансовий пипець. Крипта лишається одним із небагатьох способів купувати й продавати товари, обмінюватися цінністю. Ані держава, ані армія чи корпорації не контролюють вільний обіг віртуальних грошей. Так, курс біткоїна скоріше за все сягне мільйона доларів у такій ситуації, але стабілізується, коли кожен матиме його трошки й використовуватиме для активної участі в суспільстві.

Описані вище сценарії можливі, але необов’язкові. Ця стаття висловлює суб’єктивні точки зору. Редакція “Що біткоїться” може мати незначний капітал у криптовалютах.

"Що біткоїться" — це освітньо-медійний ресурс про криптовалюти, блокчейн і нові технології з гумором. Ранкові брифи щодня на Телеграм-каналі.

Коментарі