За великими справами стоять звичайні люди. У їхніх головах народжуються важливі ідеї, формуються меседжі, а потім ще й знаходяться сили й натхнення щодень лупати цю скалу. Саме такою нам здалася Наталія Снєжкова, співзасновниця і директорка компанії Bloqly, що створює блокчейн-реальність не лише на словах, а й на ділі. Ми поспілкувалися з Наталею про труднощі спілкування з державними структурами, можливості блокчейн-технологій у боротьбі з корупцією та обговорили перспективи крипторегулювання в Україні. 

Наталіє, чим ви займалися до того, як перейшли у сферу блокчейн-технологій?

У мене досить великий послужний список у продажах і практично все життя я займалася продажем всього, що траплялося мені під руки. Маю понад 20 років досвіду в якості менеджера з продажу, керівника відділу продажів, керівника компанії. Я продавала різне — від харчових продуктів до авіаційного палива. Працювала з експортом та імпортом, технологіями, послугами. Працювала з IT-компаніями, які робили продукти як на аутсорс, так і власні, і, відповідно, займалася їх продажем. Насправді я розвивалася досить довго, і, по суті, розвиваюся і зараз в якості менеджера з продажу.

Чому і в який момент у житті трапився блокчейн?

Це було близько двох років тому і хайп з Біткоїном тут зіграв не останню роль. У компанії, де я працювала, почали неймовірно часто надходити заявки на блокчейн-розробки. Найчастіше це були продукти, пов'язані з криптовалютами, всілякі біржі, виробництво токенів, тощо. На той момент ще й ICO

І цей інтерес показав, що блокчейн — це не зовсім про криптовалюти. Розбираючись з виконанням поставлених завдань, ми з’ясували, що більшість наявних на той момент блокчейнів — це або форки, або бази даних із великою кількістю вразливостей, які дуже легко розкрити. З усім тим, технологія все ж зацікавила, тому що вона залишається унікальною навіть на сьогодні в плані вибудовування лінії довіри між сторонами, і певною мірою збереження й захисту даних.

Тому, ми почали вивчати можливість створення свого блокчейну з моїми партнерами і прийшли до того, що нам потрібна робоча група, яку я і зібрала. До неї увійшли представники відомств, міністерств, бізнес-сектору — у мене досить велике коло контактів, тому люди жваво відгукувалися на те, щоб допомогти нам розібратися в цьому. Таким чином ми отримали трохи поверхневий, та все ж великий експертний аналіз. Нам накидали велику кількість кейсів, які так чи інакше задовольняли запити державних і бізнес-компаній. 

З них ми виділили кілька найпопулярніших запитів: блокчейн без майнінгу та блокчейн без токенів. Там де, децентралізація досягається іншими способами. Бо, як виявилося, держави і бізнес не дуже хочуть пускати у свої внутрішні структури компанії, які використовують сторонні токени: вони не вважають це надійним, і, можливо, мають на те підстави, а можливо, і ні — не беруся судити. Тож ми зробили такий блокчейн, і щоб його тестувати ми написали кілька продуктів для держави, бо це прекрасний хард-тестінг. 

Спілкування з держструктурами — це дуже специфічне спілкування, особливо, коли ми приходимо й кажемо, що ми йдемо перемагати корупцію. Це свого роду "бджоли проти меду". 

Ми доводимо їм, що набагато вигідніше не жити хабарями, а розвиватися — наприклад, якщо ми говоримо про освіту. Ми доводимо, що підвищення рейтингу, наприклад, своїх шкіл і дитячих садків — це зрозуміліший шлях до отримання великих прибутків, ніж хабар. Тож ми створили три проєкти: черги в дитячий садок, школу, а зараз закінчуємо чергу в позашкільні установи. Вони дуже схожі, але мають ключові відмінності. Вони повністю відповідають українському законодавству, вони заточені під нову українську школу. Також, є комерційні проєкти, але то вже трохи інша історія. 

Наталія Снєжкова, CEO Bloqly

Ще трохи про технологію: чим відрізняється ваш блокчейн від інших?

Наш блокчейн використовує pBFT-консенсус. Блок створюється протягом однієї секунди; швидкість, яку ми досягли зараз, і вона доведена, — тисяча транзакцій за секунду; смарт-контракти юзаються на JavaScript. Є підтверджений контроль у приватних блокчейнах, тобто ми можемо робити напівприватний блокчейн, коли частина інформації, наприклад, персональні дані заховані, а частина інформації — публічні дані — можуть залишатися відкритими. Крім цього, децентралізація у нас досягається за рахунок розподілу нод між учасниками системи (без майнінгу), і розподілу цифрових валідаторів, які підтверджують дії в системі. Ще ми сумісні з великою кількістю різних баз даних, тобто ми не заточені під якісь конкретні типи, а досить гнучко інтегруємося з різними.

Хто і як може почати користуватися вашим блокчейном? Для кого в першу чергу створений цей продукт?

Зараз у нас є API — відкритий протокол, до якого можна підключатися в приватних блокчейнах або публічних сайдчейнах будь-яким компаніям — як комерційним, так і державним, для збереження даних або збереження послідовності даних, або ж відразу того й іншого. У нас є досвід роботи з компанією, яка використовує наш блокчейн для збереження даних про ігрові ставки, де прийом ставок повинен записуватися у блокчейн, і зміна статусу ставки теж фіксується у блокчейні. Є приклади роботи з держструктурами, які зберігають документообіг на блокчейні — частково або повністю. По суті, зараз ми дуже легко можемо інтегруватися з усіма охочими використовувати наш блокчейн для своїх цілей, якщо там він, звичайно, обумовлений — тобто там, де потрібно зберегти історію даних, транзакцій і забезпечити довіру.

Компанія Bloqly фокусується на роботі держструктурами, правильно?

Ні, це скоріше наші репутаційні проєкти. Державні проєкти, зокрема ті, що стосуються черг, досить знакові — вони унікальні навіть у світовому масштабі. Наскільки я знаю, тільки Казахстан робить зараз спроби повторити це, але мені досі не траплялися на очі схожі чинні продукти. Це, звісно, не означає, що ми абсолютно унікальні, та головне, що ми створювали ці проєкти не як комерційні, а як соціальні, які допоможуть довести нашу працездатність. Зараз вони такими ж і залишаються. Швидше за все, вони і не вийдуть у комерційну площину, якщо не запрацює закон "Гроші ходять за дитиною" — там, де приватні дитячі садки і школи змогли б активно підключатися, і з яких можна було би брати комерційну вартість. Державні установи не здатні оплачувати навіть собівартість, і іноді їм допомагають донори, просто щоб зберігати дані в хостингу. Така от реальність.

Тобто це частина вашої роботи на свою репутацію?

Так, це виключно репутаційний проєкт, я думаю, він таким і залишиться. В принципі, ми готові повністю передати ці проєкти на баланс держави, наприклад, у рамках створення єдиного кабінету дитини, в якому ми зараз беремо участь з Офісом Президента.

А чому, до речі, ви обрали саме сферу освіти?

Чесно кажучи, це була проблема, яка найчастіше озвучувалася в нашій тестовій групі. Ми запитували: "Що зробити такого щоб це привернуло увагу?". Нам відповідали: "Або зробіть голосування для виборів, або черги в дитячий садок, тому що корупція там вже просто душить". Ми зрозуміли, що це найчастіший запит від звичайного громадянина, це те, що може знайти підтримку у людей. 

Чому ми не вибрали голосування? Думаю, це більш корупційний проєкт… Не вірю, що його б вдалося реалізувати під останні вибори. Можливо, якщо нас хтось запросить, ми будемо раді взяти в цьому участь у майбутньому.

Ну а черги — це про дітей, бо як показала практика, влаштувати дитину в садок коштує від $500 до $1 000 у великих містах — тобто це сума, за яку можна оминути чергу. Є, звичайно, багато заперечень щодо цього: комп’ютер зламався, черга пропала, до чого тут я, я нічого не знаю... і ще багато всього. Ми зробили систему, яка не дозволяє одноосібно ухвалювати рішення, наприклад, тільки директору дитсадка. Рішення ухвалюється як мінімум двома особами — директором закладу та керівником відділу освіти. І батьки на всіх етапах бачать статус своєї заявки. Тобто вони фактично контролюють цих людей і ці процедури.

Як ви обирали міста, де почали впроваджувати проєкт? 

Обирали за рейтингом прозорості — це аналіз, який показує, що певний ряд міст не такий заангажований, як інші, тобто більш відкритий до знищення корупції, виведення себе з тіні. Дрогобич був на першому місці, наступний — Маріуполь, потім Вінниця. Ми зробили пропозицію ряду міст і першим відгукнувся якраз Дрогобич, а згодом й інші. 

Треба віддати належне, адміністрація Дрогобича разом із мером та Стасом Гайдером доклала величезних зусиль до роботи над проєктом. Ми постійно організовували з ними скайп-коли, складали ТЗ за їхніми запитами, словом, ми відчули їхній біль... Була зроблена велика робота, і, зрозуміло, ми не взяли за це жодної копійки. Через певний час, коли система запрацювала, Дрогобич погодився оплатити нам разово за хостинг даних.

Тож у Дрогобичі вже всі дитячі садки і школи на блокчейні. І зараз ми впроваджуємо ще й гуртки. Все працює. Вони реально не хайпують на цьому, а використовують його за призначенням. У них повністю є віджети на сайті, і тільки через ці віджети записуються люди, черга незмінна і т.д.

З іншими містами теж триває робота?

Так, приблизно десять міст зараз відправили нам запит на впровадження черг на блокчейні. В основному це ті, кому ми робили пропозицію раніше, але у них була зупинка, наприклад, через банальну оплату хостингу. Тепер вони погодилися — хтось із донором, хтось з іноземними інвестиціями, хтось знайшов кошти у своєму бюджеті. Ми говоримо про маленькі суми, це близько 5-10 тисяч гривень для невеликого міста. Як тільки вони знаходять їх, то звертаються до нас і ми займаємося реалізацією. 

А які плани далі? Продовжувати пропозиції іншим містам чи передати цей продукт комусь іншому?

Процес уже запущений, тож кинути ми його не можемо. А оскільки держава не виявляє інтересу, то й передавати, по суті, нікому. Після призначення нового міністра освіти, ми, безумовно, зробимо йому пропозицію про передачу цих продуктів, але тільки за умови якогось прозорого автоматизованого сервісу. 

Я не знаю, наскільки це буде відповідати "Державі в смартфоні", про яку всі говорять, та ми це бачимо, як єдиний кабінет дитини: тобто такий маркетплейс послуг за принципом ProZorro, де можуть розміщуватися і конкурувати компанії, і пропонувати батькам в одному місці абсолютно всі послуги — від запису в дитячий садок, школу, університет, до якихось навчальних матеріалів, оплати, того ж голосування за рейтинг школи. У нас уже є рішення, яке ми готові запропонувати для автоматизації програми "Гроші ходять за дитиною", бо закон прийнятий, але технологічно нічим не забезпечений. Тож як тільки буде кому передавати, ми готові це зробити на благо України, не бачимо в цьому ніякої проблеми.

Окрім цього, ви ще співпрацюєте з Нацбанком, правильно?

Так, правда. У нас є проєкт, який зараз вимагає колосальної участі сторін. Це "Банківська гарантія на блокчейні". Якщо я не помиляюся, така ініціатива вже реалізована в Росії і Білорусі. І вона показала там досить хороші результати.

Власне, ми почали аналізувати й розробляти його після запиту НБУ, бо виявилося, у нас немає єдиного реєстру банківських гарантій. Тендери, які подають компанії на ProZorro, дуже складно перевірити — а насправді треба з’ясувати, чи вони не підроблені, а видані банком або фінансовою компанією, які мають ліцензію і право на це. Ринок підробок існує і він досить великий, і це насправді впливає на розвиток ринку в цілому і на репутацію регулятора НБУ.

Цей проєкт дуже великий, і навіть не в плані розробки, а в плані фінансів — запит від НБУ є, а грошей немає. Ми залучили до робочої групи найбільші банки і підписали разом з нами меморандум, залучили НАБУ, Міністерство економіки, ProZorro, і зараз намагаємося знайти спільне рішення, щоб в першу чергу законодавчо врегулювати це питання. Без законодавчого регулювання цей проєкт не має сенсу. А далі — за великим рахунком, це автоматична система на блокчейні, яка буде давати можливості приймати банківські гарантії до єдиного реєстру. ProZorro та НБУ залишаться спостерігачами, які будуть постійно смикати і перевіряти ці гарантії на чесність, а банки отримають регульований ринок, що приведе до його зростання.

Яка часова перспектива для втілення цього проєкту в життя? Чи все-таки все впирається в закон?

Наразі закон — найважливіший момент. Якщо НБУ ухвалить постанову, що вони рекомендують використовувати/видавати банківські гарантії на блокчейні, а потім буде доповнено закон про державні закупівлі для контролю з боку ProZorro, то після цього треба буде максимум пів року, і проєкт готовий. 

Організацією цього проєкту ми займаємося з листопада 2018 року, і зараз ми дійшли до того, що банки робитимуть юридичний драфт листа, який дозволив би НБУ підняти це на рівень постанови, і відповідно це вплинуло б на ProZorro...

Далі справа за малим. Швидше за все, потрібно шукати якогось донора, тому що НБУ навряд це оплатить. З донором, до речі, проблем найменше, тому що це зрозуміла схема знищення корупційних схем і шахрайства. Потім робиться проект і передається на баланс, наприклад, НБУ.

Наталія Снєжкова, під час ділової зустрічі

Виходить, спершу ви мали ідеї і пропонували її установам, а зараз навпаки — до вас звертаються за реалізацією?

Саме так. Репутаційну сходинку вже досягнуто, і є розуміння того, що соціальними проєктами ми довели, що можемо це зробити.

Як вам здається, у вас є конкуренти в Україні?

Так, у нас є конкуренти у плані блокчейнів, та, на жаль, ми не бачимо продуктів цих конкурентів ні в державній, ні в бізнес сферах. Так, вони виробляють продукти на аутсорс, та такі продукти — це зовсім інший рівень відповідальності, ніж власні. Тому, конкуренти у нас є, але...

...вони не побудували собі поки що репутацію?

Точніше вони створили репутацію в іншому. Якщо ми говоримо про Bitfury, наприклад, — найбільшого конкурента, то це все-таки майнінгова компанія, яка відчуває зараз труднощі у зв'язку з падінням вартості криптовалют і збільшенням вартості майнінгу.

Насправді в нас є кілька пропозицій від великих державних структур йти слідом за цією компанією і змінити те, що вони зробили... Я поки що не хочу називати конкретно, але, думаю, ви почуєте після того, як ми це зробимо. Це стосується великих державних структур, які заявляли про партнерство Bitfury.

А що можете розказати про анонсований у фейсбуці прорив у логістиці?

Це наш проєкт, який ми фінансуємо самостійно, і він не пов’язаний із чиїми-небудь запитами. Якщо ми говоримо про логістику, то це симбіоз ІоТ-пристроїв і блокчейну. Звичайно, це вже не новинка в цьому світі, але у нас є особливості.

Ми вже маємо низку меморандумів з великими міжнародними логістичними компаніями — аграрними в Україні та міжнародними перевізниками вантажів, які дуже зацікавлені в партнерстві після завершення стадії тестування пілота. Поки що більше нічого сказати не можу, але рада, що ви стежите. Дуже приємно.

Коли ви плануєте розповісти про це детальніше?

У нас є дедлайн до осені — це завершення тесту. Ми запускаємо цей продукт на двохстах автомобілях — будемо тестувати і дані, які ми отримуватимемо, і баги, які стовідсотково виникатимуть. У нас вже є домовленості з виробництва в Китаї… На жаль, у Китаї. Ми дуже хотіли залишити виробництво в Україні, але воно виявилося дуже дорогим, незрозуміло з яких причин, тому довелося піти на аутсорс саме туди. 

Я думаю, що до кінця зими, ми зможемо заявити про це публічно, після того, як буде закрито всі патенти. І сподіваюся, ми станемо компанією, яка надаватиме послуги не гірше від Maersk. Хоча це і паралельні площини. Ми націлені на морські та річні вантажі України та світу, і на карго — на світові автоперевезення, тому що цей сектор поки що ніким не закритий. Ми вважаємо, що для нас це блакитний океан на відтестованому блокчейні й на досить цікавому (технологічно) пристрої.

Може, є ще якісь кейси, про які готові розповісти? 

Насправді після того, як ми дуже довго працювали з нашою тестовою групою, то зрозуміли, що блокчейн — це більше про збереження даних, історій даних і відсутність довіри. І, власне, в цих площинах ми намагаємося перебувати. Тож… поки що це основне, чим займаємося.

Не вважаю правильним пхати блокчейн в праску, принаймні на цьому життєвому етапі. Або ж використовувати це слово, бо воно модне. Я думаю, що цей напрямок має бути застосовано там, де присутні саме ці складові. 

Якщо не секрет, наскільки прибуткова компанія Bloqly? Ви дуже багато робите для вашої репутації.

Компанія зараз існує виключно за наші кошти, за гроші власників, які у нас залишилися від продажу попереднього проєкту, і які ми повністю вклали в розвиток. Зараз ми відкриті для переговорів щодо партнерства, якщо не з інвесторами, то з ангелами. Компанія поки що не прибуткова.

Складний шлях. Якщо говорити про команду — хто ці люди?

Серед засновників — три власники, я одна з них. Плюс була команда з восьми осіб, яких сьогодні залишилися п’ятеро — бюджет все-таки зменшується. Вся команда на аутсорсі. У нас є офіс, в якому сидять люди, які нас обслуговують, в плані бухгалтерії, переговорів, виконуючи роль підтримки кол-центру, але там немає технічних фахівців — вони по всьому світу. Технічні фахівці займаються підтримкою поточних черг, практично щодня вони реалізують чинні продукти та пишуть нові, постійно дописують і переписують блокчейн — це невпинний процес. Ще в нас є хардверний фахівець, який зараз займається промисловим дизайном і поліпшенням поточного пристрою. Компанія невелика, як зараз модно говорити — компанія до десяти осіб. Та ми працюємо законно і сплачуємо всі податки (посміхається). 

І ви робите великі справи!

Сподіваємося! Та поки що вони не дуже потрібні. Я кажу про державу. Але ми віримо, що поточна влада все-таки хоче змінюватися і це буде, як кажуть, на часі. Тож чекаємо, коли ці часи настануть.

Мене запросили в коаліцію "Електронна держава", де очолюю відділ освіти, де ми обговорюємо в закритій групі проблеми і пропозиції того, що вже є, що ми можемо запропонувати. Я кажу про проєкт "Держава в смартфоні". Ось там винесено на обговорення можливість зібрати всі послуги в якусь одну систему і надати конкурентний доступ компаніям, яких зрештою обиратимуть самі батьками.

Тобто ви вірите, що проєкт "Держава в смартфоні" буде реалізовано?

Я змушена вірити. Якщо це не так, то все дуже сумно. Просто часу пройшло досить мало, були одні вибори, інші… Сподіваюся, тепер ми нарешті почнемо працювати.

У нас було кілька зустрічей з Адміністрацією. З боку керівників держави і їхніх помічників проглядається досить активна позиція, але поки що, на жаль, немає жодних дій. Можливо, були важливіші завдання, адже вибори тільки закінчилися, та все ж вже пора приступати до роботи, бо насправді наші продукти повністю відповідають вимогам, і я думаю, що з такими продуктами можна покращувати Україну.

То чи зможе блокчейн перемогти корупцію в Україні?

Я вже зараз це бачу. Хоч, у нас і були сумніви на початку проєкту, ми думали, що ці репутаційні ризики можуть грати і в іншу сторону, що будь-яка помилка буде висміяна, прохейтена… Але тепер, коли ці продукти впроваджені, реально працюють, і приносять профіт, я це бачу напевне. Така черга може перемогти корупцію. Але тут ще важливо проводити роботу з боку держави, щоб вони пояснювали деяким, хоч і не всім, нащо воно треба. Насправді дехто з управління освіти сприймає нас радісно, ​​а дехто ставить палки в колеса. Бо ми крадемо в них гроші, тож вони нас сприймають як ворогів-конкурентів. 

Навіть якщо умовно є політична воля мера, то деякі відділи освіти все одно саботують її, тому що вони чудово розуміють, що якщо є черга, яку не можна підробити, то вони автоматично втрачають свої хабарі. А ті хабарі — це джерело доходу. Тож потрібно, щоб їм хтось пояснював, що скоро можна вийти на зовсім інший рівень доходу — якщо перестати брати хабарі, почати якісно покращувати освіту, і надавати дітям освітні послуги високої якості. Держава зможе оплачувати ці послуги, а вони зможуть піднімати рейтинг освітніх установ і брати більшу вартість за свої послуги. 

Згідно НУШ (Нова українська школа), у планах протягом найближчих трьох років переведення всіх освітніх установ України в окремі юридичні особи, на самозабезпечення. Тому якщо рейтинг школи або садочка буде дуже високим, то вони зможуть самостійно встановлювати вартість оплати за свої послуги, бо конкурс у них буде великий — і це нормально. Та поки що хабар в п'ятсот доларів виглядає реальніше, ніж перспектива, умовно кажучи, через рік або два отримати високий рейтинг. 

Це наша проблема: мало людей, які думають про довгострокову перспективу, більшість зосереджені лише на сьогоденні.

Наталія Снєжкова, під час виступу на "Київському Діалозі" у Слов'янську

На жаль, так. Але є й інші. Є прекрасна організація "Київський діалог", яка займається просвітницькою діяльністю. Вони запросили мене в чотири міста Донеччини, де я мала можливість презентувати наші ідеї. Можу сказати, що там люди, на відміну від інших міст, прийняли нас з широкими обіймами. Вони були раді, що хтось їх помітив, не кинув і допомагає рости, розвиватися і ставати чесними й прозорими. Я поїхала звідти з неймовірними відчуттями, це напевно перша така зустріч, яка закінчилася дуже довгими обговореннями та радістю людей. Бо є зустрічі, що закінчуються надутими губами й не дуже великою зацікавленістю. Там, у Донецьку, у людей був захват. Та це окрема історія про блокчейн (посміхається). 

Тоді наостанок: ваше ставлення до криптовалют? Маєте крипторахунки?

Поки що ні. Але насправді дивимося в цьому напрямку, в IEO ми бачимо для себе реальну можливість отримати грошей на розвиток, яких нам уже так сильно не вистачає через півтора року після запуску. Програмісти — задоволення не дешеве, думаю, ви знаєте, і благодійність — це прекрасно, коли є надлишки, а не коли є інші завдання. Тому, ми зараз розглядаємо можливість токенізації Bloqly. Через ІEО, як один з варіантів, але також ми відкриті і до звичайних венчурних інвесторів, можливо, до ангелів. 

Думаю, що в цілому криптовалюта — це про можливості. І це зараз дуже молодий ринок. Це піна, після якої буде смак молока, а потім смак кави і тільки в кінці буде сироп, як в лате. Зараз ми на рівні піни, коли є дуже великі можливості хайпувати, обманювати, й стригти хом’яків. Але час відкине нестабільних і виведе певні валюти на інший рівень. Думаю, буде якийсь криптофіат. Я вірю в це.

Дуже гарне порівняння з лате!

Я думаю, що ми всі перебуваємо на рівні піни, навіть з блокчейном. Всі можливості, які зараз у нас є, вони хайпові, це можливості десь просунутися, десь виділитися. Більшість людей не розуміє, як можна використовувати блокчейн, навіть у своєму бізнесі. Для них блокчейн дорівнює біткоїн. Поки що це нормально. Ось, коли ми підемо на рівень кави, залишивши позаду молоко, тоді залишиться кілька світових лідерів, які зараз вже проявилися — IBM, Maersk… сподіваюся, ми будемо в їх числі. І залишаться продукти, які будуть лише початком блакитного океану.

Через скільки, вам здається, дійдемо до кави?

Я думаю років десять, не менше. Але я не кажу, що за цей час не буде можливостей і грошей, не буде заробітку, та будуть спроби якнайшвидше заробити. Сьогодні будь-яка компанія каже: "Звичайно, у нас є блокчейн". Вони форкають Ефіріум, прикручують його рогами догори до якогось продукту й кажуть, що він є, не думаючи про клієнта, не замислюючись, що вони прикрутили його з помилками, вразливостями, що клієнт буде цим користуватися... Коли продукти будуть створюватися, а не форкатися — це і буде рівень кави.

Крипторегулюванню в Україні бути? Якщо так, то в яких часових рамках?

Хотілося б, чесно. Вже близько року я є членом дуже великої групи "Криптополіс". Там ми обговорюємо законодавчі можливості впровадження, аналізуємо, спілкуємося на тему законодавчих меседжів інших країн. Є ініціатори, юридичні особи, які подають ці проєкти за допомогою лідерів думок в органи верховної влади. Думаю, що заперечувати реальність безглуздо. Заперечення — це перший етап, як ми знаємо. Ось в Україні поки і є масове заперечення. Я думаю, як тільки ми це заперечення це пройдемо, і в нас піде якийсь прийняття, то справа зрушиться. Сподіваюся, що в цей відрізок влади ми це врегулюємо й узаконимо. Хочеться вірити що цей відрізок влади на крок ближче до криптореальності, ніж попередні.

Дякую за розмову! 

"Що біткоїться" — це освітньо-медійний ресурс про криптовалюти, блокчейн і нові технології з гумором. Ранкові брифи щодня на Телеграм-каналі.

Коментарі